СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ІНСТИТУЦІЇ В КЛАСИЧНІЙ ПОЛІТИЧНІЙ ЕКОНОМІЇ УКРАЇНИ

Юрій Володимирович Ущаповський

Анотація


Фрагментарний характер дослідження соціально-економічних інституцій класичною політичною економією обумовлений відсутністю соціальних складових у її методологічному «ядрі». Сконцентровано увагу на ідеях інституціоналізму в контексті формування класичної політичної економії в Україні.

Автор підкреслює необхідність адаптації аналізу соціально-економічних інституцій у спадщині класичної політичної економії в Україні ХІХ ст. до створення цілісної концепції генезису й еволюції інституціоналізму в українській економічній думці. Наслідуючи кращі традиції європейської економічної науки, українські вчені намагалися враховувати соціальні суперечності, потребу демократичного реформування суспільних відносин у своїх працях.

Незважаючи на те, що категорія «норма (правило)» була відсут­ня  серед прихильників Адама Сміта, а українські економісти приділяли увагу соціальній проблематиці переважно у контексті традиційних досліджень класичної політичної економії, існує потреба з’ясування місця соціально-економічних інституцій у їхній спадщині та можливість її застосування до формування єдиної парадигми сучасного інституціоналізму.

Михайло Балудянський вважав, що обмежувати свободу економічної діяль­ності держава може лише на основі загальноприйнятих моральних норм, але сприяючи при цьому її безпеці та свободі економічної діяльності. Національна система господарства, її законодавча та управлінські системи, мають концептуально підпорядковуватися економічній політиці.

Антропоцентризм визначав філософську концепцію політичної економії Тихона Степанова. Він виявляв схильність до методологічного холізму, оскільки характеристику індивіда виводив із характеристики інституцій (суспільства).

Дослідження Іваном Вернадським поведінки індивіда, як і спроби вченого характеризувати цінність з боку споживача не зов­сім вписуються у традиційну канву класичної політичної економії. Прагнучи вдосконалити вчення Адама Сміта, вчений, на основі аналізу поведінки споживача, створює теорію потреб. З методологією класичного інституціоналізму Івана Вернадського споріднює методологічний холізм (цілісність) та еволюціонізм. Володіння як один із атрибутів власності вчений аналізує як своєрідне неформальне обмеження діяльності людини.

Автор приходить до висновку, що у першій половині ХІХ ст. українські економісти проголошували ідеї, співзвучні з ідеями інституціоналізму.    

Особливістю української економічної думки є її антропоцентризм, а найвагомішою  інституцією для українських економістів є свобода у її самому широкому розумінні, а не лише у розумінні свободи господарської діяльності. Вони прагнули розширено трактувати предмет політичної економії, залучаючи до наукового аналізу морально-етичні, духовні, правові та інші фактори; здійснювали спроби дослідити мотивацію економічної поведінки людини та її обмеження.

Ключові слова


соціально-економічні інституції; українська економічна думка; економічна свобода; антропоцентризм; методологія інституціоналізму; економічна поведінка; інституційні обмеження

Повний текст:

PDF

Посилання


Балудянский М. Статья теоретическая о разделении и обороте багатства / М.Балудянский // Статистический журнал. – СПб., 1808. – Т. ІІ. – Ч. ІІ. – С. 1–76.

Вернадский И. Критико-историческое исследование об итальянской политико-экономической литературе до начала ХХ века / И.Вернадский // І.Вернадський. Витоки. Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні ; за ред. В.Д. Базилевича. – К. : Знання, 2009. – С. 361–500.

Вернадский И. Очерк истории политической экономии / И.Вернадский. – СПб., 1858. – 230 с.

Голубка С.М. Макроекономічний аналіз «Економічної системи» М.А. Балудян¬ського : автореф. дис. … канд. екон. наук : спец. 08.01.03 — «Теорія макроекономіки» / С.М. Голубка. – Львів, 1995. – 28 с.

Корнійчук Л.Я. Історія економічної думки України : навч. посібник / Л.Я. Корнійчук. – К. : КНЕУ, 2004. – 431 с.

Коропецький І.С. Чи потрібні нові міфи? Думки про одну недавню монографію / І.С. Коропецький // Актуальні проблеми економіки. — 2001. — № 7–8 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nam.kiev.ua/ape/n_01_7-8/Koropetskiu.htm.

Леоненко П.М. Методологічні аспекти історії української економічної думки (ХІХ—ХХ ст.) : монографія / П.М. Леоненко. – К. : ІАЕ УААН, 2004. – 434 с.

Лортикян Э.Л. Украинские экономисты первой трети ХХ столетия: очерки истории экономической науки и экономического образования / Э.Л. Лортикян. – Х., 1995. – 192 с.

Московский А.И. О предмете и методе современной экономической науки / А.И. Московский // Вестник Московского университета / Серия : Экономика. – 2002. – № 3. – C. 21–39.

Степанов Т. Вступительная лекция, читанная в Императорском Харьковском университете 5-го сентября 1832 г. / Т.Степанов. – Х., 1833. – 20 с.

Степанов Т.Ф. Записки о политической экономии / Т.Ф. Степанов. – CПб., 1844. – Ч. І. – 370 с.

Степанов Т.Ф. Записки о политической экономии / Т.Ф. Степанов. – Х., 1848. – Ч. ІІ. – 142 с.

Цехановецкий Г. Значение Адама Смита в истории политико-экономических систем / Г.Цехановецкий. – К., 1859. – 80 с.

Шторх Г. Курс политической экономии, или изложение начал, обусловливающих народное благоденствие / Г.Шторх // І.Вернадський. Витоки. Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні ; за ред. В.Д. Базилевича. – К. : Знання, 2009. – С. 695–857.

Шторх Г. Курс политической экономии, или изложение начал, обусловливающих народное благоденствие / Г.Шторх ; пер. с фр. с биографическим очерком автора ; под ред. и с заметками И.В. Вернадского. – СПб., 1881. – 304 с.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






DOI: https://doi.org/10.26642/jen-2015-3(73)-120-127

Copyright (c) 2016 Юрій Володимирович Ущаповський

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Ліцензія Creative Commons
Це видання ліцензовано за ліцензією Creative Commons Із Зазначенням Авторства - Некомерційна 4.0 Міжнародна.