Еволюція режимів глобального економічного врядування: від неолібералізму до неосередньовіччя
DOI:
https://doi.org/10.26642/jen-2019-1(87)-162-168Ключові слова:
режими глобального економічного врядування, неосередньовіччя, неолібералізм, криза мультилатеризмуАнотація
Система глобального економічного врядування, так само як і сама глобальна економіка, знаходиться в стані невпинної видозміни. Концепт архітектури глобальної економіки, який повсякчас ототожнюється з існуванням квазі-ієрархічних структур підпорядкування глобальних економічних потенціалів, виявляє свою неспроможність в сучасних умовах. Показано, що режими глобального економічного врядування істотно еволюціонували з післявоєнних років, що стосується всіх його сфер (торгівлі, фінансів, міграції тощо). Аналіз динаміки змін режимів глобального економічного врядування та характерних ознак дозволив дійти декількох висновків. За часів криз більшу роль відіграють установи або держави-лідери, через необхідність досягнення швидшого консенсусу, наявності ресурсів для вирішення проблем, кращу інституціоналізацію. Було доведено, що періоди зміни режимів глобального економічного врядування скорочуються відповідно до скорочення періодів розвитку глобальної економіки. Відбувається перехід від простого мультилатеризму на фоні неолібералізму до гібридних форм в період неосередньовіччя. На основі результатів дослідження простежується циклічність в заміні лідируючого актора глобального економічно врядування: уряди, регіональні об’єднання, неурядові організації (виробники) (міжурядові організації, міжнародні мережі створення вартості, мега-регіональні угоди), що дозволяє спрогнозувати зміни в режимах глобального економічного врядування. Запропоновано, що на сучасному етапі варто окремо розглядати режими глобального економічного врядування в різних його сферах через відсутність єдиних методів та механізмів розв’язання глобальних економічних проблем, водночас по всіх сферах глобального економічного врядування відбувається зсув в сторону гібридних форм врядування на основі перемовин, консенсусу тощо. Відповідне дослідження може бути доповнено аналізом циклічності режимів глобального економічного врядування.Посилання
Afoncev, S., Budushhee global'nogo upravlenija, [Online], available at: http://russiancouncil.ru/analytics-and-comments/analytics/budushchee-globalnogo-upravleniya/#6
Gereffi, G., The Global Economy: Organization, Governance, and Development, [Online], available at: www.soc.duke.edu/~ggere/web/Global_Economy_chapter_Handbook_2005.pdf
Wyn, Grant and Graham, K. Wilson (ed) (2012), The Consequences of the Global Financial Crisis: The Rhetoric of Reform and Regulation, Oxford University Press, Oxford.
Guilroy, L.Т. (2010), Responding to Global Crises: New Development Paths UNCTAD Public SYmPosium, [Online], available at: http://luc-guillory.com/wp-content/uploads/2013/03/Responding-to-Global-Crises-New-Development-Paths.pdf
Baranovskij, V.G. аnd Ivanova, N.I. (ed.) (2015), Global'noe upravlenie: vozmozhnosti i riski, IMJeMO RAN, M., P. 315.
Evans, Р. (2003), «Economic governance institutions in a global political economy: implications for developing countries», Trade and Development, in chapters, Сh. 13, Edward Elgar Publishing.
Evstaf'ev, D. (2019), Global'nyj krizis i budushhaja arhitektura global'noj jekonomiki, [Online], available at: http://novosti-ssha.ru-an.info/%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8/%D0%B3%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9-%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B8%D1%81-%D0%B8-%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%83%D1%89%D0%B0%D1%8F-%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0-%D0%B3%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B9-%D1%8D%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BA%D0%B8/
Inshakov, O.V. and Voloshina, A.Ju. (2012), «Formirovanie koncepcii megatrendov jevoljucii global'noj jekonomicheskoj sistemy», Jekonomika. Nalogi. Pravo, Vol. 5, pp. 61–70.
Mehta, P.S. (2010), Re-Thinking Global Economic Governance: Promoting Development, and Managing Crises [Online], available at: https://www.google.com/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=2&cad=rja&uact=8&ved=2ahUKEwj5pNTt_MXgAhUrmYsKHattD88QFjABegQIBBAC&url=http%3A%2F%2Functad.org%2Fsections%2Fwcmu%2Fdocs%2Fps2010_cont_13pradeepsmehta_en.pdf&usg=AOvVaw0QM4Ub2wrmGieKJ6uKRS2z
Ribalko, Ju. (2014), «TNK v іnstitucіjnіj arhіtekturі global'nogo urjaduvannja svіtovoї ekonomіki», Strategіja rozvitku Ukraїni, Vol. 1, pp. 217–224.
Rosenau, J. (2006), The Study of World Politics, Vol. 2, «Globalization and Governancе», L., N.Y., P. 260.
«The Economic and Social Commission for Asia and the Pacific» (2018), The Role of Asia and The Pacific in Global Governance and Multilateralism, P. 78, [Online], available at: https://www.unescap.org/sites/default/files/publications/GLOBAL%20GOVERNANCE%20AND%20MULTILATERALISM.pdf
Ursul, A.D. (2015), «Global'nye celi ustojchivogo razvitija», Nacional'naja bezopasnost', Nota bene, Vol. 5, pp. 683–698.
Hanfstaengl, E., Adaba, G. and Hanfstaengl, E. (2011), The role of the United Nations in global economic, [Online], available at: https://www.google.com/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=2&cad=rja&uact=8&ved=2ahUKEwiEy97GgMbgAhUKp4sKHdrdB2IQFjABegQICRAC&url=https%3A%2F%2Fwww.southcentre.int%2Fwp-content%2Fuploads%2F2013%2F09%2FThe-Role-of-the-United-Nations-in-Global-Economic-Governance_EN.pdf&usg=AOvVaw1tsnocKrl1BFtzalz8w77I
Helleiner, G.K. (2000), Markets, politics and globalization: can the global economy be civilized?, [Online], available at: http://www.unctad.org/en/docs/prebisch10th.en.pdf
Higgott, R., The Theory and Practice of Global Economic Governance in the Early Twenty-First Century: The Limits of Multilateralism, [Online], available at: http://www.oxfordscholarship.com/view/10.1093/acprof:oso/9780199641987.001.0001/acprof-9780199641987-chapter-2
Higgott, R. (2018), «Globalism, Populism and the Limits of Global Economic Governance», Journal of inter-regional studies: regional and global perspectives, from march, pp. 2–23.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Алла Валеріївна Кобилянська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автор, який подає матеріали до друку, зберігає за собою всі авторські права та надає відповідному виданню право першої публікації, дозволяючи розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та джерела первинної публікації, а також погоджується на розміщення її електронної версії на сайті Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського та у відкритому доступі в електронному архіві університету та на сайті журналу.