DOI: https://doi.org/10.26642/jen-2019-1(87)-9-16

Ідентифікація стейкхолдерів підприємств та оцінка їхнього впливу: теоретичний аспект

Юлія Володимирівна Герасименко

Анотація


Ідентифікація стейкхолдерів та оцінка їхнього впливу – відповідальна управлінська складова підприємств, оскільки не просто знижує ризик виникнення деструктивного конфлікту в разі ігнорування інтересів та очікувань окремих груп стейкхолдерів, а сприяє налагодженню партнерських відносин, формуванню ділової репутації і виходу підприємств на міжнародні ринки. Відповідно, інтегрування концепції зацікавлених сторін у систему менеджменту сприяє створенню цінності як для підприємства, так і для стейкхолдерів.
Згідно зі стандартом АА1000SES (Accountability Stakeholder Engagement Standard), зобов’язання підприємства – спиратися на базовий принцип – співпричетність, який передбачає охоплення всіх зацікавлених сторін, їх право висловити свої запити, думки і бути почутими. Співпричетність же може бути досягнута при дотриманні таких принципів, як істотність, повнота, реагування. У наукових колах розглядаються різні підходи, критерії, інструменти визначення зацікавлених сторін, і на основі проведених досліджень запропоновано акцентувати увагу на двох факторах їхнього потенційного впливу: ресурси і влада. Відповідно, обґрунтовано, що ідентифікацію стейкхолдерів і оцінку їхнього впливу доцільно здійснювати у так званому «силовому полі» між параметрами ресурсоутворюючий і владний потенціали, умовно поділивши його на три рівні впливу: низький, середній і високий. На основі цих параметрів запропоновано об’єднати групи зацікавлених сторін у чотири рольові категорії: відповідальні стейкхолдери, ділові партнери, спостерігачі, регулюючі інститути, що полегшить подальший процес вибору стратегії налагодження партнерських відносин зі стейкхолдерами. Крім того, подано загальну характеристику базових груп стейкхолдерів із зазначенням їхніх інтересів та очікувань, характеру впливу на підприємства.

Ключові слова


стейкхолдери; концепція зацікавлених сторін; управлінські рішення; інтереси та очікування; вплив; партнерські відносини

Повний текст:

PDF

Посилання


Al'kema, V.G. and Bol'botenko, I.V. (2014), «Metodyka ocinky rivnja ekonomichnoi' bezpeky sub’jektiv audytors'koi' dijal'nosti», Global'ni ta nacional'ni problemy ekonomiky, Vol. 2, pp. 375–382.

Bas, Ju.V. (2013), «Koncepcija zacikavlenyh storin u systemi korporatyvnoi' social'noi' vidpovidal'nosti», Menedzhment i marketing, No. 4 (32), Vol. 2, pp. 115–120.

Krik, T., Forstejter, M., Monagan, F. and Silanpa, M. (2005), Vzaimodejstvie s zainteresovannymi storonami: prakticheskoe rukovodstvo po organizacii vzaimodejstvija so stejkholderami, 148 p., [On-line], available at: http://www.urbaneconomics.ru/sites/default/files/2528_import.pdf

Myroshnychenko, Ju.O. and Bondar, A.V. (2018), «Model' vzajemodii' stejkholderiv u real'nomu sektori ekonomiky Ukrai'ny v konteksti KSV», Shidna Jevropa: Ekonomika, biznes ta upravlinnja, Vol. 5, pp. 71–74.

Smachylo, V.V., Kolmakova, O.M. and Kolomijec', Ju.V. (2017), «Procedura analizu stejkholderiv pidpryjemstva», Mukachivs'kyj derzhavnyj universytet, Vol. 12, pp. 348–353.

Strjelkov, O. (2016), «Rozvytok pidpryjemstva cherez urahuvannja interesiv stejkholderiv», Shid: Ekonomichni nauky, No. 6 (146), pp. 49–55.

Uchastie zainteresovannyh storon v prinjatii reshenij: teorija i praktika vzaimodejstvija (2018), InJekA, Novokuzneck, 120 p.

www.accountability.org (2015), AA1000 Stakeholder Engagement Standard, 40 p., [On-line], available at: https://www.accountability.org/wp-content/uploads/2016/10/AA1000SES_2015.pdf

Freeman, R. (1984), Edward Strategic management: a stakeholder approach, Pitman, 279 р.

Kochan, Т.A. and Rubinstein, С.A. (2000), «Toward a Stakeholder theory of the firm: the Saturn partnership», Organization Science, Vol. 11, No. 4, pp. 367–386.

Mitchell, R.K., Agle, B.R. and Wood, D.J. (1997), «Toward a theory of stakeholder identification and salience: defining the principle of who and what really counts», The Academy of Management Review, Vol. 22 (4), pp. 853–886.

«Practical overview of the linkages between ISO 26000:2010, Guidance on social responsibility and OECD Guidelines for Multinational Enterprises» (2017), 32 р., [On-line], available at: http://iso26000.info/wp-content/uploads/2017/02/ISO-26000_and_OECD_Guidelines_MNE_PPO_v1.pdf

«What is Stakeholder theory and how does it impact an organization?», [On-line], available at: https://www.smartsheet.com/what-stakeholder-theory-and-how-does-it-impact-organization


Пристатейна бібліографія ГОСТ


  1. Алькема В.Г. Методика оцінки рівня економічної безпеки суб’єктів аудиторської діяльності / В.Г. Алькема, І.В. Больботенко // Глобальні та національні проблеми економіки. – 2014. – Вип. 2. – С. 375–382.
  2. Бас Ю.В. Концепція зацікавлених сторін у системі корпоративної соціальної відповідальності / Ю.В. Бас // Менеджмент і маркетинг. – 2013. – № 4 (32), Т. 2. – С. 115–120.
  3. Взаимодействие с заинтересованными сторонами: практическое руководство по организации взаимодействия со стейкхолдерами / Т.Крик, М.Форстейтер, Ф.Монаган, М.Силанпа. – 2005. – 148 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступа : http://www.urbaneconomics.ru/sites/default/files/2528_import.pdf.
  4. Мирошниченко Ю.О. Модель взаємодії стейкхолдерів у реальному секторі економіки України в контексті КСВ / Ю.О. Мирошниченко, А.В. Бондар // Східна Європа: Економіка, бізнес та управління. – 2018. – Вип. 5. – С. 71–74.
  5. Смачило В.В. Процедура аналізу стейкхолдерів підприємства / В.В. Смачило, О.М. Колмакова, Ю.В. Коломієць // Мукачівський державний університет. – 2017. – Вип. 12. – С. 348–353.
  6. Стрєлков О. Розвиток підприємства через урахування інтересів стейкхолдерів / О.Стрєлков // Схід: Економічні науки. – 2016. – № 6 (146). – С. 49–55.
  7. Участие заинтересованных сторон в принятии решений: теория и практика взаимодействия. – Новокузнецк : ИнЭкА, 2018. – 120 с.
  8.  AA1000 Stakeholder Engagement Standard. – 2015. – 40 p. [On-line]. – Access mode : https://www.accountability.org/wp-content/uploads/2016/10/AA1000SES_2015.pdf.
  9. Freeman R. Edward Strategic management: a stakeholder approach / R.Freeman. – Pitman, 1984. – 279 р.
  10. Kochan Т.A. Toward a Stakeholder theory of the firm: the Saturn partnership / Т.A. Kochan, С.A. Rubinstein // Organization Science. – 2000. – Vol. 11, No. 4. – Pp. 367–386.
  11. Mitchell R.K. Toward a theory of stakeholder identification and salience: defining the principle of who and what really counts / R.K. Mitchell, B.R. Agle, D.J. Wood // The Academy of Management Review. – 1997. – Vol. 22 (4). – Pp. 853–886.
  12. Practical overview of the linkages between ISO 26000:2010, Guidance on social responsibility and OECD Guidelines for Multinational Enterprises. – 2017. – 32 р. [On-line]. – Access mode : http://iso26000.info/wp-content/uploads/2017/02/ISO-26000_and_OECD_Guidelines_MNE_PPO_v1.pdf.
  13. What is Stakeholder theory and how does it impact an organization? [On-line]. – Access mode : https://www.smartsheet.com/what-stakeholder-theory-and-how-does-it-impact-organization.




Copyright (c) 2019 Юлія Володимирівна Герасименко

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Ліцензія Creative Commons
Це видання ліцензовано за ліцензією Creative Commons Із Зазначенням Авторства - Некомерційна 4.0 Міжнародна.