Сучасні тенденції електронної торгівлі обіговими фінансовими інструментами
DOI:
https://doi.org/10.26642/jen-2018-1(83)-116-122Ключові слова:
електронізація торгівлі, високочастотна торгівля, ринкова ліквідність, ринкова стабільністьАнотація
Міжнародні ринки обігових фінансових інструментів характеризуються високим рівнем електронізації, що відображається застосуванням консолідованої книги лімітних ордерів, розширенням спектра торговельних ордерів, інтелектуальною маршрутизацією ордерів, високою швидкістю доступу до ринку на основі мінімізації латентності. Наслідком електронізації ринків є розвиток високочастотної торгівлі, позитивними рисами якої є збільшення торговельної активності та ринкової ліквідності, зниження трансакційних витрат тощо. Головним недоліком високочастотної торгівлі є потенційний негативний вплив на ринкову стабільність через ймовірні програмні збої, маніпулятивні можливості алгоритмічних стратегій, зокрема, технічний арбітраж, використання гомогенних стратегій, кібер-ризики. Існуюча система високочастотної торгівлі потребує заходів з боку регуляторних органів щодо подолання інформаційних гепів та посиленого моніторингу для створення регуляторного середовища, яке б враховувало як аспекти підтримки розвитку ринку, так і його стабільності на основі відповідного макропруденційного інструментарію, зокрема, здійснення стрес-тестування реакції високочастотних алгоритмів на шоки різного походження, з урахуванням агрегованого ринкового ефекту взаємного впливу різних алгоритмічних стратегій.
Посилання
Penzin, К. (2009), «Revolyutsiya na rynke torgovykh uslug», Birzhevoe obozrenie, No. 6–7, pp.13-16–12.
Ait-Sahalia, Y. and Saglam, M. (2013), «High frequency traders: taking advantage of speed», NBER Working Papers, No. 19531.
BIS (2016), Electronic trading in fixed income markets.
Boehmer, E., Fong, K. and Wu, J. (2014), «International Evidence on Algorithmic Trading», Lee Chian School of Business, Singapore Management University, Working Paper.
Brogaard, J. and Garriott, C. (2015), «High-frequency trading competition», University of Washington, Foster School of Business, Working paper.
Clarke, T. (2014), «High-frequency trading and dark pools: sharks never sleep», Law and Financial Markets Review, Vol. 8, No. 4, pp. 342–351.
Cliff, D., Brown, D. and Treleaven, P. (2011), «Technology Trends in the Financial Markets: A 2020 Vision», Foreshight Driver Review, DR3.
Cole, B., Daigle, J., Van Ness, B. and Van Ness, R. (2015), «Do High Frequency Traders Care about Earnings Announcements? An Analysis of Trading Activity before, during, and after Regular Trading Hours», in Gregoriou, G. (ed.), The Handbook of High Frequency Trading. San Diego: Academic Press. Elsevier Inc., pp. 255–270.
European Parliament and of the Council (2014), Directive 2014/65/EU on markets in financial instruments and amending Directive 2002/92/EC and Directive 2011/61/EU (MiFID II).
Finger, R. (2013), High Frequency Trading: Is It a Dark Force Against Ordinary Human Traders and Investors?, available at: http://www.forbes.com/sites/richardfinger/2013/09/30/highfrequency-%0Atrading-is-it-a-dark-forceagainst-ordinary-human-traders-and-investors/
Gao, C. and Mizrach, B. (2013), «High frequency trading in the equity markets during US Treasury POMO», Rutgers University, Department of Economics, Departmental Working Papers, No. 201320.
Gresse, C. (2017), Effects of Lit and Dark Market Fragmentation on Liquidity, available at: https://ssrn.com/abstract=1918473.
Hagströmer, B. and Norden, L. (2013), «The diversity of high-frequency traders», Journal of Financial Markets, Vol. 16, pp. 741–770.
Hendershott, T., Jones, C. and Menkveld, A. (2011) «Does Algorithmic Trading Improve Liquidity?», Journal of Finance, Vol. 68, No. 1, pp. 1–33.
ICMA (2017), ETP mapping, available at: http://www.icmagroup.org/Regulatory-Policy-and-MarketPractice/Secondary-Markets/electronic-trading/etp-mapping/
Jain, P.K., Jain, P. and McInish, T. (2016), «Does high-frequency trading increase systemic risk?», Journal of Financial Markets, Vol. 31, pp. 1–24.
Kissell, R. (2014), The Science of Algorithmic Trading and Portfolio Management, Academic Press, Elsevier Inc, Oxford.
Kunz, K. and Martin, J. (2015), «Into the Breech: The Increasing Gap between Algorithmic Trading and Securities Regulation», Journal of Financial Services Research, Vol. 47, pp. 135–152.
MacIntosh, J. (2015), «Revisioning Revisionism: A Glance at HFT’s Critics», in Gregoriou, G. (ed.), The Handbook of High Frequency Trading, Academic Press, Elsevier Inc., San Diego, pp. 123–153.
Menkveld, A. (2013), «High Frequency Trading and the New-Market Makers», Journal of Financial Markets, Vol. 16, No. 4, pp. 712–740, available at: http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=1722924
Narang, R. (2009), Inside the Black Box: The Simple Truth About Quantitative Trading, John Wiley & Sons, Inc, New Jersey.
NYSE (2017), NYSE – Order Type Usage (Percentage of Matched Volume), available at: https://www.nyse.com/publicdocs/nyse/markets/nyse/NYSE-Order-Type-Usage.pdf
O’Hara, M. (2015), «High frequency market microstructure», Journal of Financial Economics, Vol. 116, pp. 257–270.
Scholtus, M. and Van Dijk, D. (2015), «High-Frequency Activity on NASDAQ», in Gregoriou, G. The Handbook of High Frequency Trading, Academic Press. Elsevier Inc., San Diego, pp. 3–23.
Zhang, F. (2010), High-Frequency Trading, Stock Volatility, and Price Discovery, available at: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=1691679
Zigrand, J.-P., Cliff, D. and Hendershott, T. (2011), «Financial stability and computer based trading», The Future of Computer Trading in Financial Markets. Working paper, pp. 6–23.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Ігор Святославович Кравчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автор, який подає матеріали до друку, зберігає за собою всі авторські права та надає відповідному виданню право першої публікації, дозволяючи розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та джерела первинної публікації, а також погоджується на розміщення її електронної версії на сайті Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського та у відкритому доступі в електронному архіві університету та на сайті журналу.
